Статичний та динамічний аналіз програмного забезпечення

Автор(и)

  • Sergii Sosnytskyi студент магістерської програми «Інженерія програмного забезпечення» факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Mykola Glybovets доктор фізико-математичних наук, професор кафедри інформатики, факультет інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Olena Pyechkurova старший викладач кафедри мультимедійних систем факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3808.2020.3.50-55

Ключові слова:

статичний аналіз програмного забезпечення, динамічний аналіз програмного забезпечення, тестування, забезпечення якості, режим SQALE, безперервний аналіз коду, SonarQube

Анотація

Розроблення програмного забезпечення зі вбудованою якістю стало важливою тенденцією і природним вибором у багатьох організаціях. У наш час методи визначення та оцінки якості, безпеки, надійності програмного забезпечення не можуть гарантувати безпечну й надійну роботу програмних систем повністю і ефективно.
У цій статті розглянуто статистичні й динамічні методи аналізу програмного забезпечення, основні поняття і методи сімейства. Досліджено, чому для якості програмного забезпечення необхідне поєднання декількох методів аналізу, і наведено приклади того, як статичний і динамічний аналіз може бути впроваджений у сучасний життєвий цикл розроблення гнучкого програмного забезпечення.

Матеріал надійшов 16.05.2020

Біографії авторів

Sergii Sosnytskyi, студент магістерської програми «Інженерія програмного забезпечення» факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія»

s.sosnytskyi@ukma.edu.ua

Mykola Glybovets, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри інформатики, факультет інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія»

glib@ukma.edu.ua

Olena Pyechkurova, старший викладач кафедри мультимедійних систем факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія»

pyechkurova@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Art of Illusion. Retrieved from http://www.artofillusion.org.
  2. Coquand, T., & Huet, G. (1988). The calculus of constructions. Information and Computation, 76, 95–120.
  3. Godefroid, P., Klarlund, N., & Sen, K. (2005). DART: Directed automated random testing. In Conference on Programming Language Design and Implementation (PLDI) (pp. 213–223).
  4. Patrick, C. (2020). Principles of Abstract Interpretation. MIT Press.
  5. Rival, X. (2020). Introduction to Static Analysis. MIT Press.
  6. SonarQube Metric Definitions. Retrieved from https://docs.sonarqube.org/7.1/MetricDefinitions.html.
  7. SQALE Model. Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/SQALE.

##submission.downloads##

Як цитувати

[1]
S. Sosnytskyi, M. Glybovets, і O. Pyechkurova, «Статичний та динамічний аналіз програмного забезпечення», NRPCOMP, т. 3, с. 50–55, Груд 2020.

Номер

Том 3 (2020): Наукові записки НаУКМА. Комп’ютерні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Sergii Sosnytskyi, Mykola Glybovets, Olena Pyechkurova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).