Методи роботи з 3D-моделями у вебзастосунках

Автор(и)

  • Oleksandr Faryna студент 3 курсу спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», Ukraine
  • Maksym Korniichuk асистент, кафедра мультимедійних технологій факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3808.2020.3.93-96

Ключові слова:

3D-моделі у браузері, накладання текстур, javascript-бібліотека, примірювання одягу в браузері

Анотація

У статті проаналізовано наявні підходи та способи відображення 3D-моделей у браузері, накладання текстури на модель, а також методи створення сучасної javascript-бібліотеки, яку можна інтегрувати в будь-який вебзастосунок. Програмна частина, описана в цій роботі, являє собою фонтенд-частини для онлайн-сервісу примірювання одягу на 3D-моделях у браузері, глобальним результатом якої буде тестова версія цього сервісу.

Матеріал надійшов 10.06.2020

Біографії авторів

Oleksandr Faryna, студент 3 курсу спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія»

o.faryna@ukma.edu.ua

Maksym Korniichuk, асистент, кафедра мультимедійних технологій факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія»

m.korniichuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Angular.io. (n.d.). Angular – Explore angular resources. Retrieved from https://angular.io/resources?category=development.
  2. Flask user’s guide. (n.d.). Welcome to Flask – Flask Documentation (1.1.x). Retrieved from https://flask.palletsprojects.com/en/1.1.x.
  3. MDN web docs. (n.d.). Base64 encoding and decoding. Retrieved from https://developer.mozilla.org/ru/docs/Web/API/Window-Base64/Base64_encoding_and_decoding.
  4. MDN web docs. (n.d.). WebGL Web API interface. Retrieved from https://developer.mozilla.org/uk/docs/Web/API/WebGL_API.
  5. Metanit.com. (15.02.2020). Introduction to angular. What is Angular, the first project. Retrieved from https://metanit.com/web/angular2/1.1.php.
  6. MySQL docs. (n.d.). MySQL :: MySQL documentation. Retrieved from: https://dev.mysql.com/doc.
  7. Node.js docs. (n.d.). Node.js documentation. Retrieved from: https://nodejs.org/uk/docs.
  8. OpenCV docs. (n.d.). OpenCV: OpenCV modules. Retrieved from:https://docs.opencv.org/4.2.0.
  9. Three.js docs. (n.d.). Three.js manual: Creating a scene. Retrieved from https://threejs.org/docs/index.html#manual/en/introduction/Creating-a-scene.
  10. Threejsfundamentals. (n.d.). Three.js Fundamentals. Retrieved from https://threejsfundamentals.org/threejs/lessons/threejs-fundamentals.html.
  11. Webglfundaments. (n.d.). Introduction to WebGL. Retrieved from https://webglfundamentals.org/webgl/lessons/ru.

##submission.downloads##

Як цитувати

[1]
O. Faryna і M. Korniichuk, «Методи роботи з 3D-моделями у вебзастосунках», NRPCOMP, т. 3, с. 93–96, Груд 2020.

Номер

Том 3 (2020): Наукові записки НаУКМА. Комп’ютерні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Oleksandr Faryna, Maksym Korniichuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).