Опис імперативної мови програмування у Haskell

Автор(и)

  • Volodymyr Protsenko Проценко Володимир Семенович – кандидат фізико-математичних наук, доцент, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3808.2021.4.72-77

Ключові слова:

мова програмування, синтаксис, денотат, семантична функція, Haskell, синтаксичний аналіз, інтерпретатор

Анотація

Розглянуто використання функціональної мови програмування Haskell як метамови. Наведено повну формальну специфікацію простої імперативної мови програмування з цілими даними, блочною структурою та операторами: присвоєння, введення, виведення, циклу і умовний. На основі специфікації побудовано інтерпретатор мови програмування.

Біографія автора

Volodymyr Protsenko, Проценко Володимир Семенович – кандидат фізико-математичних наук, доцент, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

v.protsenko@ukma.edu.ua

Посилання

  1. ISO/IEC 14977:1996 Information technology–Syntatic metalanguage – Extended BNF.
  2. Kurt, W. (2018). Get Programming with Haskell. Manning Publications.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-10

Як цитувати

[1]
V. Protsenko, «Опис імперативної мови програмування у Haskell », NRPCOMP, т. 4, с. 72–77, Груд 2021.

Номер

Том 4 (2021): Наукові записки НаУКМА. Комп’ютерні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Volodymyr Protsenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).