Декларативне конфігурування інверсії контролю в сучасних .NET8 застосунках
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-3808.2023.6.57-61Ключові слова:
інверсія контролю, ін’єкція залежностей, компонент-орієнтована розробка, .NET Core, .NET8Анотація
З огляду на постійне підвищення складності сучасних програмних систем стає дедалі важливішим значення впровадження компонентно-орієнтованих архітектурних парадигм. Шаблони інверсії контролю (IoC) та ін’єкції залежностей (DI) відіграють ключову роль у керуванні залежностями об’єктно-орієнтованих (ОО) компонентів, зменшенні зв’язності та забезпеченні безперешкодної інтеграції компонентів. Ця стаття досліджує теоретичні основи IoC та DI, розкриваючи їх практичну реалізацію в сучасних додатках .NET 8.
Посилання
- Fowler, M. (2001). Reducing coupling. IEEE Software, 18 (4), 102–104. https://doi.org/10.1109/ms.2001.936226.
- Glibovets, N. N., & Fedorchenko, V. M. (2010). Simplified infrastructure for the transformation of XML models. Cybernetics and Systems Analysis, 46 (1), 93–97. https://doi.org/10.1007/s10559-010-9187-0.
- Hlybovets, M. M., & Fedorchenko, V. M. (2014). Iniektsiia funktsionalnykh zalezhnostei u konteineri inversii keruvannia. Problemy prohramuvannia, 4, 33–39.
- Larkin, K., S. Smith, S., & B. Dahler,. B. — Dependency injection in ASP.NET Core. https://learn.microsoft.com/en-us/aspnet/core/fundamentals/dependency-injection.
- Lecessi, R. (2019). Functional interfaces in Java: Fundamentals and Examples. Apress.
- Martin, R. (1996). The Dependency Inversion Principle. C++ Report, 8.
- Szyperski, C. (2002). Component software: Beyond Object-Oriented programming.
- Velasco-Elizondo, P., & Ndjatchi, C. (2011). Deriving functional interface specifications for composite components. In Springer eBooks (pp. 1–17). https://doi.org/10.1007/978-3-642-22045-6_1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 V. Fedorchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).