Автоматизована локалізація застосунків у мікросервісній архітектурі
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-3808.2024.7.40-50Ключові слова:
локалізація, інтернаціоналізація, глобалізація, мікросервісна архітектура, Kubernetes, Google Cloud Platform, GCP, CI/CDАнотація
У цій статті проведено аналіз різних інструментів і сервісів для здійснення локалізації (перекладу) вебзастосунків, методів і підходів до їх інтеграції та масштабування. Розглянуто наявні рішення для управління локалізаціями вебсервісів. Описано розроблену архітектуру, яка дає змогу швидко адаптувати сервіс під потреби різних користувачів і різних проєктів та ефективно інтегруватися з різними платформами з урахуванням простого масштабування сервісу.
На базі цієї архітектури реалізовано вебсервіс EchoLocal. Він покращує взаємодію учасників процесу локалізації вебзастосунків, а також дає змогу оптимально інтегрувати цей процес у розподілену мікросервісну архітектуру сучасних застосунків і просто розгортати у своїй закритій екосистемі. EchoLocal надає можливість своїм користувачам інтегрувати та управляти локалізаціями своїх продуктів в одному місці в реальному часі.
EchoLocal допоможе знизити витрати на локалізацію, спростити процес адаптації контенту під різні мовні ринки та підвищити ефективність комунікації між усіма учасниками процесу локалізації.
Посилання
- Cheng, R. (2022). How to choose a localization approach for your React application. https://www.plasmic.app/blog/react-localization/.
- Contentful service documentation. (n.d.). ttps://www.contentful.com/help/contentful-101/.
- Gatsby documentation. (n.d.). https://www.gatsbyjs.com/docs.
- GitHub Actions documentation. (n.d.). https://docs.github.com/en/actions.
- Google Cloud Artifact Registry documentation. (n.d.). ttps://cloud.google.com/artifact-registry/docs.
- Google Cloud Kubernetes Engine documentation. (n.d.). https://cloud.google.com/kubernetes-engine/docs.
- Google Cloud SQL documentation. (n.d.). https://cloud.google.com/sql/docs.
- Gtranslate service documentation. (n.d.). https://gtranslate.io/docs/58-gtranslate-tdn-documentation/.
- Hlybovets, A. M. (2019). Ahentno-bazovani prohramni systemy poshuku ta analizu informatsii (p. 281). Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohylianska akademiia” [in Ukrainian].
- Internatsionalizatsiia ta lokalizatsiia. (n.d.). https://qalight.ua/baza-znaniy/internatsionalizatsiya-ta-lokalizatsiya/.
- Krukowski, I. (2023). Internationalization vs. localization (i18n vs l10n): What’s the difference? https://lokalise.com/blog/internationalization-vs-localization/.
- Localazy service documentation. (n.d.). https://localazy.com/docs/general/getting-started-with-localazy/.
- Next.js documentation. (n.d.). https://nextjs.org/docs.
- Official Docker website. (n.d.). https://www.docker.com/.
- Official GitHub website. (n.d.). https://github.com/.
- Official Google Cloud Platform website. (n.d.). https://cloud.google.com/.
- Official Kubernetes website. (n.d.). https://kubernetes.io/.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 V. Vereta, V. Tkachenko

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).