Об’єктно-орієнтована парадигма: pro і contra

Автор(и)

  • Володимир Васильович Бублик Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-9009-5730
  • Данило Романович Фітель Національний університет «Києво-Могилянська академія»; «Майкрософт», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3808.2025.8.138-148

Ключові слова:

парадигма програмування, об’єктно-орієнтована парадигма, узагальнене програмування

Анотація

У статті наведено критику парадигми об’єктно-орієнтованого програмування (ООП) та її найбільш поширених реалізацій. Досліджено історію виникнення та подальшої еволюції ООП, її сильні й слабкі сторони, а також спільні й відмінні риси між ООП та іншими парадигмами. Проаналізовано приклади вдалого співіснування парадигм ООП і узагальненого програмування на прикладі шаблонів у мові C++.

Біографії авторів

Володимир Васильович Бублик, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри мультимедійних систем факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», boublik@ukma.edu.ua

Данило Романович Фітель, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; «Майкрософт»

випускник магістерської програми «Прикладна математика» факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», головний інженер-програміст корпорації «Майкрософт», danylo.fitel@outlook.com

Посилання

  1. Alexandrescu, A. (2001). Modern C++ Design: Generic Programming and Design Patterns Applied. Addison-Wesley Professional.
  2. Booch, G. (2007). Object-Oriented Analysis and Design with Applications. Addison-Wesley Professional.
  3. Boublik, V. (2021). Do pytannia stvorennia statychnoho paternu proektuvannia dlia podviinoi dyspetcheryzatsii modelnykh syhnatur. NaUKMA Research Papers. Computer Science, 4, 64–71 [in Ukrainian].
  4. Boublik, V., & Fitel, D. (2024). Deiaki osoblyvosti zastosuvannia obiektno-oriientovanoi paradyhmy. Teoretychni ta prykladni aspekty pobudovy prohramnykh system: pratsi 15 mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv, December 23–24, 2024. https://taapsd.ukma.edu.ua/ [in Ukrainian].
  5. Crawford, B. (1989). Object-Oriented Programming: The Good, the Bad, and the Ugly. TUG Lines, 32, 7–11.
  6. Dahl, O.-J., Dijkstra, E. W., & Hoare, C. A. R. (1972). Structured Programming. Academic Press, 1972.
  7. Dijkstra, E. W. Hoe wiskundig programmeren is. EWD 261. https://www.cs.utexas.edu/~EWD/transcriptions/EWD02xx/EWD261.html.
  8. Fortran. Programmer’s Reference Manual. The Fortran Automatic Coding System for the IBM 704 EDPM. IBM Corp. 1956. http://bitsavers.informatik.uni-stuttgart.de/pdf/ibm/704/704_FortranProgRefMan_Oct56.pdf.
  9. Gottschling, P. (2015). Discovering Modern C++. Addison Wesley, 2015.
  10. Knuth, D. (1993) Computer Literacy Bookshops Interview. December 7.
  11. Meyers, S. (2000). How Non-Member Functions Improve Encapsulation. https://www.drdobbs.com/cpp/how-non-member-functions-improve-encapsu/184401197.
  12. Nygaard, K., & Dahl, O.-J. (1978). The Development of the SIMULA Languages. ACM SIGPLAN Notices, 13 (8), 245–272.
  13. Stroustrup, B. (1994). The Design and Evolution of C. Addison-Wesley Pub Co.
  14. Sutter, H., & Alexandrescu, A. (2004). C++ Coding Standards: 101 Rules, Guidelines, and Best Practices. Addison-Wesley.
  15. Yushchenko, E. L. (1963). Adresnoe programmyrovanye. K. Tech. Lit. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-26

Номер

Том 8 (2025): Наукові записки НаУКМА. Комп’ютерні науки

Розділ

Програмна інженерія

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 V. Boublik, D. Fitel

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).